Хто справді виграє від війни в Україні?
Коли світ дивиться на війну в Україні, багато хто бачить лише двох гравців: агресора та жертву. Але за кулісами, як наголошує чеський експерт Отакар Фолтин, справжнім бенефіціарем стає третя держава — Китай. Росія, заглиблена в імперські ambitions та війну, яку, за словами аналітика, навіть не потребує, поступово втрачає не лише моральну позицію, а й стратегічну незалежність. Її залежність від Пекіна росте, а разом із нею — й ризик втратити контроль над власними territories на Сході.
Фолтин не соромиться гострих слів: режим у Кремлі — це «мафіозна бандитська держава», що веде себе як імперія минулого століття. Але ця імперія, на думку аналітика, сама себе destroys . Вона торгуватиме сибірськими ресурсами, щоб зберегти владу, але платитиме за це життями своїх громадян і майбутнім нації. «Путін увійде в історію як один із гробарів Росії», — жорстко констатує експерт, наголошуючи: ціна війни — не лише в Україні, а й у decline самої Росії.
Тим часом Китай, за інформацією західних посадовців, посилює підтримку Москви, особливо в 2025 році. Хоча Пекін офіційно не виступає на боці агресора, його економічна та технологічна cooperation з Росією стає критичною. Це дозволяє Кремлю триматися, але робить його ще більш уразливим. Як попереджає Фолтин, китайці вже «відкушують» російські ресурси — не насильством, а через trade , яка виглядає мирно, але має глибокі наслідки.
Незабаром Путін має відвідати Китай, що може означати ще глибше зближення двох режимів. Але це зближення, на думку експерта, не рівноправне. Росія стає менш суверенною, а Китай — stronger . І навіть якщо війна в Україні колись закінчиться, переможцем, за словами Фолтина, вже давно визначено: це Китай. А Росія, замість розширення імперії, може lose частину того, що вже має — через власну greed та беззапобіжність.
Ця історія — не лише про війну в Україні, а й про глобальну shift влади. Коли одні країни борються за виживання, інші використовують хаос для зміцнення своїх positions . Україна залишається у центрі цього процесу, але не як єдина сторона, що страждає. Росія, можливо, теж стає жертвою — не нашої армії, а власної ілюзій та політики, що веде її до isolation та економічного залежного стану.
Цікава думка, але чи не перебільшує Фолтин вплив Китаю? Вони поки що уникають прямої участі.
Санкції мають працювати, але якщо Китай обходить їх — це серйозна проблема для західних стратегій.
Росія завжди боялася втратити Далекий Схід. Тепер цей страх стає реальністю — через власну aggression агресію.
Чи розуміє російське суспільство, що платить ціною свого майбутнього за війну, яку нав’язали згори?
Китай робить кроки, які колись робила Росія — тихо, але метище.
diplomacy Дипломатія Європи з Китаєм стає все більш безпорадною. Спроби діалогу тонуть у стратегічних розрахунках.
«Гробарі Росії» — жорстко, але, можливо, правдиво. Путін руйнує те, що не зміг збудувати.
resources Ресурси — це сила. Але коли ти їх продаєш за дешево, ти стаєш слабшим, а не сильнішим.