У Росії видобуток нафти в квітні впав до мінімуму за шість років — Reuters
У квітні oil production в Росії впав до найнижчого рівня за шість років на тлі серії атак українських drones на ключові порти та нафтопереробні заводи. Зупинка постачання через трубопровід «Дружба», єдиний маршрут експорту до Європи, додала тиску на вже пошатнену energy infrastructure країни. За даними Reuters, скорочення могло досягти 300–400 тис. барелів на добу порівняно з початком року — це найгостріше decline з часів пандемії.
Хоча Росія приховує офіційну статистику з 2022 року, внутрішні джерела та аналіз міжнародних організацій дають чітку картину. Reuters оцінює, що спад у квітні порівняно з кінцем 2023 року міг становити до 600 тис. барелів на добу. Це підтверджується й Міжнародним енергетичним агентством, яке знизило свій прогноз поставок російської нафти через disruptions в роботі НПЗ та портів. Водночас ОПЕК називає березневі дані стабільними, що вказує на гостру discrepancy у даних.
Найбільші атаки припали на балтійські порти — Усть-Лугу, Висоцьк, Приморськ — та чорноморський Новоросійськ, які є головними вузлами oil exports . Безпосередній вплив на видобуток пояснюється просто: якщо не на кого продавати, видобувати немає сенсу. «На тлі триваючих атак буде складно збувати нафту без reduction видобутку», — зазначило одне з джерел.
Економічні наслідки для Росії серйозні. Західно-Сибірський басейн, головне джерело revenue від експорту, втрачає обсяги. Хоча високі ціни на нафту на тлі напруженості на Близькому Сході можуть частково компенсувати втрати, довгострокове pressure на бюджет очевидний. Це не просто технічна зупинка — це стратегічний impact на енергетичну машину агресора.
Ці атаки — не випадкові зруйнування, а точковий тиск на економіку. Кожен зупинений барель — це direct cost прямі витрати для їхнього бюджету.
Цікаво, як вони тепер пояснять громадянам, чому energy prices ціни на енергію ростуть, якщо ще й видобуток падає?
ОПЕК каже «стабільно», а реальні дані — «різке падіння». Це не розбіжність, це propaganda пропаганда в чистому вигляді.
Головне — не зупинятися. Якщо це вдаряє по їхній financial stability фінансовій стабільності, треба продовжувати.
А що з «Дружбою»? Якщо постачання через Україну не відновлюються, це довгострокова loss втрата для них?
Навіть 600 тисяч барелів — це великий volume обсяг. Уявіть, скільки це танкерів.
Тиск через енергетику — найефективніший. Вони не можуть просто replace замінити ці маршрути за місяць.
Чи враховано в цих розрахунках seasonal maintenance сезонне обслуговування? Може, частина спаду — це планові зупинки?