ОВА: двоє жінок загинули внаслідок удару Росії по Нікополю
У Нікополі Дніпропетровської області російський attack по цивільній infrastructure забрав життя двох жінок. Про це 20 квітня повідомив голова ОВА Олександр Ганжа. За його словами, 77-річну мешканку вбило на місці під час атаки FPV-дроном, ще одну, 83-річну, доправили до лікарні з критичними injuries — лікарі не змогли її врятувати.
Удар пошкодив багатоповерхівку, приватний будинок і кілька vehicles . Це черговий епізод систематичних обстрілів українських міст, які веде російська армія за допомогою дронів, ракет, КАБів і систем залпового вогню. Такі дії неодноразово condemned міжнародні правозахисні організації.
Українська влада та дослідники вважають, що постійні атаки на житлові райони, лікарні, школи та об’єкти energy supply мають цілеспрямований характер. Це не просто військові дії — це частина стратегії, спрямованої на знищення цивільного населення та злам морального resistance .
Правники наголошують: такі дії відповідають ознакам геноциду, зокрема — навмисне створення умов, розрахованих на фізичне знищення групи людей. До цього відносять і депортацію дітей, і знищення культурних артефактів, і public calls до знищення українців як нації. Конвенція ООН 1948 року чітко визначає такі дії як міжнародний злочин.
Російське керівництво продовжує заперечувати, що його війська target атакують цивільних. Проте свідчення очевидців, дані слідства та міжнародні звіти говорять про зворотне. Кожен такий incident — не просто новина, а частина довготривалої трагедії, яка зачіпає кожного українця.
83 роки... Це ж ціле життя. І раптом — FPV-дрон. Як можна attack атакувати літніх людей? Це ж не military target військовий об’єкт.
Коли вони нарешті зрозуміють, що це не просто «обстріли», а систематичне знищення? Це ж clear очевидно.
А ми все ще чуємо, що це «побічні наслідки». Ні. Це deliberate навмисно. І це треба називати геноцидом.
Кожен удар — це не просто damage пошкодження будинку. Це руйнація життя. Люди втрачають усе.
Я звідти. Знаю цей міст. Звичайні люди, звичайний день — і раптом смерть з неба. Це horror жах.
Питання не в тому, чи це геноцид за Конвенцією. Питання в тому, хто stops зупинить це зараз.
Міжнародне community співтовариство повинно реагувати швидше. Кожен день — це життя.
Атака на інфраструктуру — це атака на survival виживання цілого народу. Це не війна — це спроба знищити державу.