У Києві попрощалися з 11-річним Максимом Веремчуком, який загинув під час атаки РФ. Фото

У Києві сьогодні попрощалися з 11-річним хлопчиком Максимом Веремчуком, який загинув під час російської атаки 16 квітня. Церемонія відбулася в Подільському районі, біля будинку в житловому комплексі «Сирецькі сади», куди влучив ворожий снаряд. Сотні людей — рідні, сусіди, знайомі — прийшли проститися з маленьким киянином, який навчався в 5-му класі Дитячої інженерної академії.

Максим загинув у власному ліжку, коли російські війська завдали massive strike по українських містах. Цієї ночі окупанти атакували крилатими та балістичними ракетами, а також понад 650 дронами-камікадзе типу Shahed. Серед цивільних є fatalities й поранені, зруйновано багато будівель. Атака стала ще одним прикладом систематичного terror проти мирного населення.

Біля місця трагедії відбувся молебен. Люди приносили квіти, запалювали свічки, стояли з прапорами. Емоції були важкими: багато хто плакав, діти тримали маленькі портрети Максима. Ця втрата — не просто статистика. Це реальний хлопчик, який мріяв стати інженером, любив навчатися й проводив час удома з батьками.

Російські атаки на цивільну інфраструктуру тривають, і кожен новий випадок вбиває не лише людей, а й public trust до можливості миру. Проте кияни продовжують жити, прощатися, пам’ятати. Кожна церемонія — це акт resistance , нагадування, що війна має особисте обличчя. І те обличчя — 11-річного Максима.

Реакції 6

  • О
    Оксана_з_Подолу

    Була там сьогодні. Такий pain у повітрі — навіть діти мовчать. Як можна бомбити будинки з дітьми?

  • В
    Віктор_Р

    Кожна атака — це нова casualty , нова сім’я, зламана назавжди. А ми все ще чекаємо на справедливість.

  • М
    МамаАртема

    Мій син теж у п’ятому класі. Коли чула про Максима, не могла заснути. Це міг бути хто завгодно. Де safety для дітей?

  • Д
    Дмитро_Київ

    Атакувати житлові масиви — це не війна, це war crime . І це треба називати належним ім’ям.

  • Н
    Наталя

    Їхня family втратила все. Хлопчик мріяв про роботів, був талановитий. Така марність.

  • С
    Сашко_Інж

    Навчаюсь в інженерній школі. Ми всі сьогодні носимо чорні стрічки. Це не просто news — це один із нас.

Текст ґрунтується на фактах і перероблено для вивчення англійської мови; відгуки читачів — приклади різних точок зору.

[email protected]