Дефіцит бюджету Росії виходить із-під контролю
Дефіцит російського бюджету quickly наближається до критичної межі, і влада вже не може це повністю приховати. У першому кварталі 2026 року він сягнув 4,58 трильйонів рублів, що становить 1,9% ВВП — вже перевищено annual plan у 3,7 трильйони. Це сталося на тлі зростання витрат і revenue shortfall від цивільної економіки, де податків не надійшло майже на 1,2 трильйони рублів.
Ще більш тривожним є розбіжність між офіційними institutions : Мінфін повідомив про дефіцит у 3,5 трильйони за два місяці, тоді як казначейство заявило — майже 6 трильйонів. Уряд пізніше пояснив цю різницю «розбіжностями у accounting » на останній день лютого, але така пояснювальна не витримує критики — розрив занадто великий, щоб бути помилкою одного дня.
Насправді, як з'ясувалося, частина коштів — зокрема, трансферти до pension fund — була штучно затримана, щоб приховати реальний стан справ. Це не просто accounting trick , а системна практика, яка вказує на втрату контролю над фінансами. Такі маневри породжують risk невиплат і підривають довіру до державної системи.
Додатковий сигнал — стрибок тижневих репо-операцій ЦБ РФ з банками: з 2 до майже 5 трильйонів рублів. Це свідчить про liquidity pressure , коли держава вимушена тимчасово «випозичувати» кошти, щоб збалансувати рахунки. Це черговий елемент financial games , які не приховують кризу, а лише відкладають її наявність.
Тиск на бюджет зростає, і кожен новий decision міністерства фінансів схожий на чергову спробу зашити діру. Але, як попереджають економісти, такі практики мають межі. І коли вони будуть досягнуті, наслідки можуть бути severe не лише для економіки, а й для політичної стабільності країни.
Ці liquidity pressure ліквіднісні проблеми — вже не тимчасові, а системні. Коли репо-операції стрибають утричі, це не керування, а паніка.
Пенсійний фонд під ударом — це найбільш direct impact пряме враження по населенню. Якщо трансферти затримують, пенсії можуть не виплатити. Це вже не абстрактний дефіцит, а реальний тиск на людей.
Іронія в тому, що вони звинувачують 'цивільну економіку', але ж це війна і санкції зруйнували більшість бізнесів. revenue shortfall Недофінансування — це наслідок їхньої ж політики.
Казначейство проти Мінфіну — це як два режисери на одному зніманні. Один ховає financial games фінансові трюки, інший — розкриває. Хто виграватиме?
Ці цифри — 6 трлн проти 3,5 трлн — не помилка. Це cover-up приховування реального стану. Такі розбіжності вказують на втрату прозорості.
А коли ця 'діра' вибухне, хто буде платити? Завжди платить звичайний громадянин. public trust Довіра до держави вже й так на нулі.