«Мотивація держави-агресора»: Юсов пояснив, чому Росія не поспішає з обміном полонених
Питання повернення українських військовополонених Росія використовує як інструмент pressure на Україну. Про це розповів Андрій Юсов, представник ГУР МО й заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. За його словами, motivation держави-агресора полягає не в бажанні повернути своїх громадян чи звільнити українців, а в експлуатації цієї issue для пропаганди та політичного leverage .
Юсов наголосив, що Москва свідомо затягує процес обмінів. «Головна перешкода — це саме decision Росії використовувати військовополонених як інструмент тиску», — заявив він у коментарі «Укрінформу». Ворог намагається вибудовувати narratives , які вигідні йому, навіть попри гуманітарну crisis , яку переживають люди.
У той же час, Україна, за словами Юсова, дотримується всіх норм Женевських конвенцій та міжнародного гуманітарного права. «Проблем із поверненням полонених з нашого боку бути не може — ми виконуємо свої obligations », — підкреслив він. Але реальність така, що «ми маємо справу з Росією», де гуманітарні норми поступаються місцем стратегічним calculations .
Останній обмін, 72-й за рахунком, відбувся 11 квітня. Додому повернулися 182 особи: 175 військових і 7 цивільних. Серед них були офіцери, яких раніше відмовлялися обмінювати. Багато звільнених провели у полоні роки, маючи серйозні health зі здоров’ям. Україна продовжує працювати над наступними обмінами, але progress залежить не від бажання рятувати людей, а від політики агресора.
Кожен новий обмін — це relief полегшення для сімей, але чому ми завжди в умовах pressure тиску?
Так званий «гуманітарний обмін» — це для них просто частина strategy стратегії. Ніякої compassion співчуття.
А чи є у нас тиск на їхніх полонених? Чи вони хоч знають, що в нас з ними ставляться за правилами?
Читаючи про health стан здоров’я звільнених — серце breaks болить.
Їхній narrative наратив працює через страх. Наша response реакція має бути заснована на правді.
Чому ми не використовуємо більше міжнародних механізмів? Чи trust довіра до них ще є?