Словаччина подала позов до Суду ЄС через заборону імпорту російського газу – Фіцо
Словаччина подала legal claim до Суду Європейського Союзу, щоб оспорити законність рішення про поступову ban імпорту російського газу та нафти. Про це оголосив прем'єр-міністр Роберт Фіцо, підкресливши, що Братислава вважає процес ухвалення рішення порушенням фундаментальних principles ЄС. За його словами, такі заходи мають характер санкцій і, відповідно, мали б ухвалюватися одноголосно, а не кваліфікованою більшістю.
Регламент, який став причиной позову, було схвалено Європарламентом та Радою ЄС 26 січня 2026 року. Фіцо стверджує, що Комісія усвідомлювала opposition окремих країн, але все ж обрала механізм голосування, який дозволив обійти вимогу unanimity . Це, на думку словацького уряду, ставить під загрозу довіру до справедливості decision-making в умовах спільного союзу.
Уряд вимагає від Суду в Люксембурзі переглянути правомірність документа. Крім того, Фіцо доручив Міністерству юстиції подати клопотання про тимчасові заходи, які можуть призупинити дію заборони на час розгляду скарги. Кінцевий термін для подання позову — 27 квітня 2026 року, тож процедура ще може розгорнутися.
Цей крок нагадує попередні дії Угорщини, яка також зверталася до суду з подібними аргументами. Фіцо попереджає, що рішення Суду може стати landmark для майбутнього функціонування ЄС. Якщо суд визнає, що санкційні заходи ховаються під іншою формою, це може змусити institutions переглянути підхід до таких рішень у майбутньому.
Словаччина також попередила, що готова block 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії, якщо не отримає гарантій відновлення роботи нафтопроводу «Дружба». Це додає додатковий pressure на переговори та підкреслює, наскільки енергетична безпека залишається ключовим фактором політичного leverage між країнами-членами.
Цікаво, а хто взагалі виграє від такого legal battle судового протистояння? Якщо Словаччина програє, це підірве їхню позицію. Якщо виграє — інші країни почнуть робити те саме. Це може паралізувати ЄС.
Фіцо ж чітко дає зрозуміти: вони не проти санкцій, а проти process процесу. І це важливо. Якщо великі рішення приймаються без одностайності, це справді загрожує unity єдності.
А як щодо звичайних людей? Хто буде платити за energy costs витрати на енергію, коли газ подорожчає? Політики сперечаються, а ми отримуємо рахунки.
Тимчасові заходи — це delay tactic стратегія затримки, і всі це знають. Суд буде розглядати це місяцями. Фіцо просто купує час перед виборами.
Словаччина має рацію: якщо це санкції, то вони вимагають consensus консенсусу. Інакше будь-яка країна зможе протиснути щось під виглядом «регламенту».
Переломне рішення? Так, можливо. Але чи реально суд змінить баланс сили між великими та малими країнами в ЄС? Мені здається, що ні.