Час не є союзником: як війна з Іраном ставить під удар американську економіку
Ціни на oil підстрибнули як ніколи раніше, і це не просто цифри на екрані — це реальні гроші, які зникають із кишені звичайних family та малого бізнесу. Військовий конфлікт із Іраном, розпочатий Трампом, вже впливає на економіку США, і найбільший удар приймають саме ті, хто найменше може його витримати. За словами Міжнародного енергетичного агентства, світ переживає «найбільш серйозний шок з постачанням нафти в історії», і цей shock уже відчувається в бензоколонках, супермаркетах та бюджетах домогосподарств. Інфляція летить угору, зарплати — навпаки, стоять на місці.
«Час не є союзником американської економіки», — попереджає Джо Брусуелас із RSM US, і ці слова лунають як дзвони тривоги. Кожен долар, витрачений на дороге паливо, — це долар, якого немає на одяг, медичні послуги чи відпустку. Коли люди починають боятися, вони spending витрати, відкладають покупку автомобілів і не підписують іпотеки. Це не просто зміна настрою — це початок ланцюгової reaction , яка вдарить по всіх галузях. Економісти бачать чітку схему: підвищення цін → падіння попиту → зупинка investment → скорочення персоналу.
Але на цьому ефект не закінчується. Якщо Федеральний резерв вирішить підняти процентні ставки, щоб стримати інфляцію, це може ще більше уповільнити економіку. Довгостроково ж високі ціни можуть змінити саму поведінку: люди звернуться до electric cars , почнуть працювати вдома, а компанії — автоматизувати процеси. Водночас проблема поширюється далі: через Ормузьку протоку йде не тільки oil , а й добрива, гелій, сірка. Дефіцит цих матеріалів вплине на ціни на їжу, мікросхеми та навіть healthcare .
Проте є і промінь надії. За словами економістки Ненсі Ванден Хаутен із Oxford Economics, «найгіршого сценарію, можливо, вдасться уникнути». Ціни на oil вже трохи впали, перемир’я принесло певну stability , а великі податкові повернення допомогли consumers витримати удар. Але нагадується: це тимчасово. Усе залежить від того, чи відновиться shipping через Ормузьку протоку. Якщо ні — економіка США може вступити в нову, небезпечну фазу.
Глобальний ланцюг постачань — це не абстракція. Коли зупиняється один вузол, хворіє весь організм. Зменшення переробки нафти в Китаї та Південній Кореї вже вдарило по імпортерах, зокрема Індонезії та Філіппінах. Водії вантажівок у Індії стоять без палива, бо дизель — основа їхньої економіки. Усе це підтверджує слова Брусуеласа: «Порушення постачань поширюються по всій економіці» — і ніхто не залишиться осторонь, якщо conflict затягнеться.
Цікаво, а чи розглядають у США альтернативні energy джерела як стратегію виживання?
А як це відбивається на курсі долара? Важко уявити, що inflation інфляція там не тягне за собою девальвацію.
Найбільше дивує, що споживачі ще тримаються. Але це довгостроково нереально.
Якщо ціни на fuel паливо зростуть і в нас, більше людей звернет увагу на remote work дистанційну роботу.
А чи не перебільшують економісти? Ринки завжди знаходять balance баланс.
Жах, коли політика веде до голоду. У бідних країнах уже зараз не вистачає їжі.
Автоматизація та електромобілі — це не тільки вихід, а й новий market ринок можливостей.
Подивіться на історію — кожен crisis кризис з нафтою закінчувався зміною моделі економіки.