ФОПи втекли в мережу: як війна змінила обличчя українського бізнесу

business Бізнес у Україні змінює обличчя: місця на market ринках і в store магазинах потроху залишаються порожніми, а онлайн-простір стає новим полем для підприємництва. За перший квартал країна додала майже 64 тисячі нових entrepreneur підприємців — фізичних осіб, хоча понад 52,5 тисячі бізнесів припинили роботу. Загалом кількість ФОПів зросла на 11 тисяч. Це не просто цифри — це тисячі людей, які в умовах війни, war відключень світла та економічного тиску обирають шлях самоорганізації замість залежності. Найчастіше вони реєструються в сегментах онлайн-торгівлі, освіти та інформаційних послуг — там, де не потрібні великі investment вкладення чи оренда приміщення.

economy Економіка отримує новий імпульс, але чи стабільний він? За даними Державної податкової служби, минулого року ФОПи заплатили до бюджету майже 60 млрд грн єдиного податку — на 9% більше, ніж у 2024-му. Основне навантаження несуть платники третьої групи — 800 тисяч осіб, які внесли майже 48 млрд грн. Друга група зросла ще більше — на 20%. Але це не універсальний тренд: надходження від першої групи зменшилися до 537 млн грн, адже їх кількість скоротилася на 19%. Це свідчить: не всім ФОПам вдається вижити. Як підкреслює Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ, growth зростання за кілька місяців ще не гарантує довгострокової стабільності, особливо на тлі сповільнення economic економічного розвитку.

Перехід у мережу — це не мода, а виживання. «Онлайн-торгівля — це дешевше з погляду маркетингу, вартості виходу на ринок і expenses витрат», — пояснює Забловський. Відсутність стартового капіталу, нестача cash готівки та постійні відключення світла штовхають підприємців до цифрових рішень. Оксана Продан, голова «Фортеці», додає: супермаркети витісняють малі магазини, а відсутність електроенергії робить роботу нерентабельною. Ще один фактор — державна підтримка: програми для ветеранів, переселенців та безробітних дають шанс почати з нуля. Деякі реєструють другий ФОП після повернення з окупованих територій — це релокація з елементами відбудови.

Хоча нових ФОПів більше, це ще не означає, що бюджет одразу отримає додаткові кошти. Інвестиційний тест Інституту економічних досліджень показує: 51% підприємств інвестують або планують інвестувати, але серед мікро-бізнесу таких лише 26%. Проблема — у funding фінансуванні. Держава видала понад 12 тисяч пільгових кредитів на 53 млрд грн, але цього замало. Висока interest відсоткова ставка, відсутність застави та страховка ризиків — особливо на передовій — не дають бізнесу дихати повною груддю. І навіть теперішній revenue дохід зростає повільно, бо вартість оподаткування також підвищилася через зростання мінімалки та прожиткового мінімуму.

Однак справжній тривожний сигнал — це можливість введення ПДВ для ФОПів з 2028 року, якщо не вдасться знайти інші джерела для бюджету. Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що МВФ тимчасово відмовився від цієї вимоги, але маяк залишився. Критики вважають, що це не про боротьбу з тінізацією, а про знищення спрощеної системи. Цифрова адміністрація могла б бути кращою відповіддю: звітність за кілька кліків, ШІ-агенти замість бухгалтерів, менше паперової бюрократії. «ФОПи хочуть передбачуваності, а не нових tax податків», — наголошують експерти.