Коли слава стає ціною: хто з українських зірок вибрав Росію
Вони колись світили на українському екрані, викликаючи admiration у глядачів, а тепер їхні обличчя з'являються в іншому світлі — під егідою країни, що веде війну проти України. Це не просто переїзд в пошуках кар'єри — це вибір, який перетворює колишніх улюблених на символи зради. Серед них актори, співаки, блогери — люди, що вирішили, що комфорту, паспорта чи кохання важливіше, ніж Батьківщина. Їхні історії — це не лише про переїзд, а про ідентичність, мовний вибір і моральну ціну успіху.
Ліза Василенко, відома за серіалом school , ще до війни вибрала Росію, кажучи: «Вже краще здохнути тут, ніж в Україні». Після 24 лютого вона публічно apologized , але продовжила спілкуватися російською, популяризувати російську culture та зніматися в країні-агресорці. «Я вибираю себе сьогодні», — каже вона, обґрунтовуючи свій comfort . Але чи можна бути комфортною, коли світ навколо руйнується через війну, яку підтримує твій новий дім?
Артур Бабіч, колишній blogger з України, після війни втік до США, але в 2025 році отримав російський паспорт. Тепер він не лише живе в Росії — він готовий fight проти України. Його шлюб із росіянкою Анною Покров у Санкт-Петербурзі став ще одним символом цього розриву. Подібно до Галини Безрук, яка переїхала ще в 2015-му, вона говорить: «Я не обираю Батьківщину, я обираю сім'ю». Але чи можна виправдати мовчання перед обстрілами рідного Краматорська любов’ю до чоловіка-росіянина?
Анна Асті, співачка з Черкас, після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Росії, отримала звання «артистки року» від Регіни Тодоренко — ще однієї зрадниці, яка колись будувала кар'єру в Україні. Тепер вони разом живуть у світі, де війна — не трагедія, а фон для entertainment . Данило Черкас, інший випускник «Школи», писав про те, як страждав під час війни на Донбасі, але все одно повернувся до російськомовного контенту і заробив на зніманнях у РФ. Їхні choices ставлять гостре запитання: чи можна бути артистом без совісті?
Я ще можу зрозуміти сімейні причини, але коли ти публічна personality особистість, ти неси відповідальність за свій вплив.
Отримати паспорт агресора і казати, що це про комфорт? Це про мораль, а не про мову.
А вони хоч знають, що на ті гроші, які заробляють, фінансуються ракети?
Слово «вибираю сім'ю» стало новим excuse виправданням для зради. А де ж сім'ї тих, кого вбили?
Якщо ти не проти, ти — за. Особливо коли отримуєш паспорт.
Їхні інтерв'ю — це не каяття, це вистава для себе.
А хто зараз у «Школі» дивиться старі серії? Вже ніяк.
Ніяких «намагаюся не лізти в політику». Коли йдеться про війну — ти вже в політиці, чи ти хочеш того чи ні.